Пам’ять! Гірка пам’ять війни! Вона ніколи не згасне! Вона ятрить мозок, збуджує уяву, вплітається сивиною в материнське волосся! Гірка пам’ять війни! А якщо ця війна чужа, неоголошена, непотрібна, не за свою Батьківщину? 
7 лютого 2014року в Косарській загальноосвітній школі з нагоди 25 річчя від дня виводу радянських військ з Афганістану, за ініціативи педагога-організатора Кобзар С.Є. відбулося свято «БЕЗ ПРАВА НА ЗАБУТТЯ». Стало доброю традицією щороку, всередині лютого запрошувати до школи на зустріч з дітьми воїнів-інтернаціоналістів. Цього дня до нас завітали не тільки косарчани – В.М.Кирик, Г.І.Скічко, В.О.Джеджер, А.В.Дундук, М.П.Хоменко, М.П.Скляренко, Г.Г.Орлик, А.Ю.Іщенко, В.Ю. Рак, а й кам’янчани – голова районної спілки воїнів-інтернаціоналістів Віктор Якович Проценко, його заступник Володимир Петрович Скічко, Грабовий Володимир Миколайович, Павленко Микола Григорович, Копійка Валентин Олексійович з с.Телепино, з смт. Олександрівка –Анатолій Петрович Кравченко.
   Правда про афганську війну болюча і гірка. І відчувалась мить цієї правди з уст тих, хто сам пройшов крізь це афганське пекло. Запали в душу рядки солдатського щоденника Копійки Валентина Олексійовича, які коштовні не літературними рифмами і професіоналізмом, насамперед, щирістю й проникливістю. Не залишили байдужими глядачів вірші про Афганістан воїна- інтернаціоналіста П’ятова Володимира Васильовича у виконанні автора, афганський вальс у виконанні 11- класників Бойко Ольги та Кирика Андрія, пісні про ту страшну війну у виконанні воїна- інтернаціоналіста Павленка Миколи Григоровича та учениці 5 класу Бабенко Лізи. Глибоко вразила усіх присутніх декламація учениці 3 класу Лупко Уляни поезії «Письмо маме погибшего сына», написаної 9-річною киянкою Вікою Івченко та надрукованої у березні 1989 року у журналі «Радянська жінка». 
   Приємним сюрпризом для воїнів- інтернаціоналістів стали подарунки від школи: організовано екскурсію до військово-патріотичного музею діючої військової техніки часів Афганістану на хуторі Шампань Звенигородського району (за сприяння голови СТОВ «Зоря» Бойка В.М.) та диски з документальними фільмами, фотографіями, піснями, вітальним відеокліпом. 
Афганська війна довга за часом. Жорстока за характером. Несправедлива до обох воюючих сторін. Скільки випробувань завдала вона учасникам бойових дій – не порахувати!. Скільки сліз виплакали за загиблими синами, чоловіками, батьками їх матері, дружини, діти – ніхто не знає. Час іде, а біль не вщухає, пам`ять береже афганські події вже двадцятип’ятилітньої давнини. Вічна пам`ять загиблим! Спасибі і слава живим!
   Нехай же ніколи не знають війни ваші діти і внуки. Нехай усі живуть у мирі і злагоді, бо ми живемо і за тих, хто поліг у афганських ущелинах, хто залишився прикутий до інвалідного візка, хто недолюбив, недомріяв, недоспівав, недожив.